Некрополі Житомира (Польське кладовище)

За значний історичний період видатні представники польської культури зробили вагомий внесок у розвиток культурного життя нашого міста і краю - Антоні Пєткевич (Адам Плуг), Аполльо Коженьовський, Алєксандр Гроза, Кароль Качковський, Юзеф Ігнаци Крашевський. Останній спричинився до побудови нового театру в місті (1861 р.). Він же першим назвав Житомир столицею поляків в Україні.

Проведений у 1884 р. перепис населення Росії, в якому вперше взято до уваги національний фактор, виявив, що в Житомирському повіті проживало тоді 39578 поляків, що становило 13,9% усіх мешканців повіту. Це був найвищий показник для цілої губернії. Зважаючи на те, що перепис проведено, після того, як минуло майже 100 р. після відділення Волині від Польщі, можна з впевненістю стверджувати, що житомирська полонія зберегла свою національну ідентичність.

Це дає можливість зрозуміти, чому саме Житомирське кладовище поляки і українці звуть «польським». В певній мірі це кладовище віддзеркалює історію міста та його мешканців.

Ділянку під нове кладовище куплено було на території Нової Рудні (теперішня вулиця В.Г.Короленка) приблизно за 2 км. на південь від центру міста у 1799р.

Ось як описує Юзеф Ігнаци Крашевський кладовище : «Над берегами Камйонки (сьогодні річка Кам'янка в межах міста) обрано місце на католицьке кладовище, розкинене в ліску на пагорбках, яке творить сумний, але надзвичайно чаклунний образ. Посередині стоїть костел на найвищому хребті гори, дах і стіни якого височать понад густою масою дерев. Розкішні і скромні склепи - розсіяні по розлогому просторі оцього поля покійних, серед якого де-не-де розцвітає здичавіла квітка, саджена ще рукою смутку живого».

Кладовище знане родинними похованнями відомих в польському середовищі шляхетних династій Домбровських, Монюшко, Чацьких. Тут знаходяться могили першого польського авіатора Мацієвича, всесвітньовідомого піаніста Юліуша Зарембського, інших видатних діячів польської культури.